Інформаційні матеріали до початку російсько-української війни та повномасштабного вторгнення РФ в Україну

         Сторінки незламності:

Березень. Оборона Київщини, Чернігівщини, Херсонщини, Сумщини та Миколаївщини

14 березня. День українських добровольців

    Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті Оборона Київщини, Чернігівщини, Херсонщини, Сумщини та Миколаївщини.

    На початку вторгнення в Україну у 2022 році РФ кинула всі сили на блискавичне захоплення Києва. Сухопутні війська РФ мали швидко просунутися обласними центрами з південного, північно-східного та східного напрямків і підступити до столиці. Її окупант планував взяти не більше як за 3–5 днів.

  На Київщині запеклі бої почалися вже в перший день повномасштабного вторгнення. Агресор намагався висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Ця колона російської техніки за 3 дні зайшла до Бучі, але далі не просунулася. Стійкий опір ЗСУ і територіальної оборони зірвав наміри РФ. Через безрезультатність спроб прорватися до Києва наприкінці березня командування РФ вирішило вивести війська з Київської області.

    На Чернігівщині основною логістичною артерією мав стати автошлях Нові Яриловичі – Чернігів, звідки залізницею та автошляхами через річку Десну переправлялися б засоби ведення війни. Опір українців на Чернігівщині – і військових, і місцевих жителів зламав усі плани ворога.

    Першими на Чернігівщині російського удару зазнало село Дніпровське на кордоні з Білоруссю, а також прикордонні пункти «Нові Яриловичі», «Грем’яч», «Сеньківка», аеродром у Ніжині, навчальний корпус 1-ї окремої танкової Сіверської бригади у Гончарівському. Вороже угруповання «Центр» заходило з боку Білорусі через Добрянку, Городню в напрямку Ріпок, Михайло- Коцюбинського, Шестовиці на Чернігів. До обіду 24 лютого загарбники зайшли в Семенівку, Городню, Седнів, Новгород-Сіверський. Найбільша колона ворожої техніки розтяглася на 34 кілометри.

    Того ж дня українська артилерія знищила дві передові колони росіян за 15 кілометрів від Чернігова в районі Рівнопілля, що зупинило наступ і дало змогу оборонцям зайняти позиції на висоті поблизу Новоселівки. Криваві бої в цій місцевості тривали до кінця березня. Утримати висоту було вкрай важливо – бо інакше Чернігів був би у росіян, як на долоні. Також стратегічне значення мав аеродром «Півці» на півночі Чернігова. У перші дні повномасштабного наступу бійцям Нацгвардії та ЗСУ вдалося втримати цю локацію.

    25 лютого українські військові розбили колону російської техніки в Городні за 50 кілометрів від обласного центру. Проти російських танків голіруч виходили й мешканці сіл і містечок. Соцмережами ширилися емоційні відео з Бахмача, Корюківки, Городні, де люди намагалися зупинити ворожу техніку. Про її переміщення та місця розташування місцеві повідомляли ЗСУ. Чернігівці, готуючись до оборони та вуличних боїв, споруджували барикади, робили коктейлі Молотова.

   Кільце ворожих військ навколо Чернігова стискалося. Врешті єдиною шпариною, яка зʼєднувала обласний центр з «великою землею», залишилося село Количівка на південь від Чернігова. Звідси в місто вела пряма дорога через міст над Десною. Цим мостом евакуювали цивільних, завозили з Києва гуманітарну допомогу та військову амуніцію. Захопивши Количівку, росіяни могли б штурмувати Чернігів.

    Отримавши відсіч у Количівці, росіяни штурмували сусіднє село Лукашівку, яка таки потрапила в тимчасову окупацію. Ворожа авіація по декілька разів на день завдавала ударів по Чернігову. Критичним моментом стало знищення ворогом 23 березня останнього автомобільного мосту через Десну. Місто опинилося на межі гуманітарної катастрофи.

 Наприкінці березня бліцкриг остаточно провалився. Російські війська сконцентрувалися на Сході України. Північна фортеця вистояла, відтягнувши на себе значні сили російської армії, які звідси так і не дійшли до Києва. 28 березня вони почали відступати, а на 2 квітня переважно вийшли за державний кордон.

    На Сумщині першими опір ворогу чинили місцеві жителі й тероборона – коктейлями Молотова і стрілецькою зброєю, а подекуди і беззбройними зупиняли колони російської техніки. «Щоб не було у нас ні ЛНР, ні ДНР, і СНР щоб не було. У нас одна вільна Україна. В Росію не хочемо. Ми її сюди не звали, не просили. А зараз будемо пригощати коктейлями [Молотова]», – сказав місцевий житель кореспондентці «Суспільне: Суми» 1 березня 2022 року.

    Масовий спротив місцевого населення і злагодженість територіальної оборони сприяли успішним діям Сил оборони України і тому, що з перших днів

повномасштабного вторгнення ворог зазнавав відчутних втрат і мав проблеми з

постачанням боєприпасів, пального, загалом з логістикою. Комплекс цих

чинників змусив окупантів відступити з Сумщини.

Весь світ облетіли кадри з Херсонщини, на яких беззбройні люди голіруч

зупиняють ворожу техніку або виходять на багатотисячні мітинги під

українськими прапорами і гаслами «Окупанти, забирайтесь геть!». Символом

героїчного спротиву херсонців став Бузковий гай, де відбувся нерівний бій сил

тероборони: з автоматами та коктейлями Молотова проти росіян на броньованій

техніці. Тоді у парку в бою з окупантами загинули близько 30 херсонців.

Усі дев’ять місяців окупації Херсонщини на непідконтрольних територіях

діяв партизанський рух «Жовта стрічка». В другій половині жовтня 2022 року в

результаті потужного контрнаступу Сил оборони України вдалося звільнити від

окупантів правобережжя Херсонщини та частину Миколаївської області. 11

листопада 2022 року українські бійці звільнили від ворога Херсон. Тисячі

українців, які лишалися в місті, вітали своє військо з українськими прапорами.

 

14 березня. День українських добровольців

 

14 березня вшановуємо українських добровольців. Ця дата обрана не

випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях

із Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців

Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону.

Вони мали спільне бажання захищати Україну разом із побратимами, що стояли

пліч-о-пліч на барикадах або були товаришами з патріотичних рухів.

Навесні того ж року при облдержадміністраціях розпочали набір до

батальйонів територіальної оборони, що формувалися з мешканців-добровольців

областей під керівництвом Міністерства оборони України. Одночасно

створювалися добровольчі формування Національної гвардії України і

патрульної служби поліції особливого призначення під керівництвом

Міністерства внутрішніх справ. Окремо добровольці формували незалежні від

державних силових структур добровольчі батальйони, які стали щитом на

захисті України на початку російської збройної агресії. Тоді, у 2014 році,

добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію, відтак врятували

Українську державність від загибелі.

Загалом у 2014-2015 роках у бойових діях на сході України брали участь

майже 40 добровольчих батальйонів, переважна більшість яких згодом

перетворилася на військові частини силових структур. А чимало тодішніх

 

.

 

цивільних добровольців за десять років війни стали досвідченими військовими

командирами.

Масштабний добровольчий рух піднявся також у відповідь на вторгнення

2022 року. Від перших годин вторгнення сотні тисяч українців добровільно стали

на захист України, вступаючи до лав ЗСУ та територіальної оборони. Десятки

тисяч для цього повернулися з-за кордону. Серед тих, хто добровільно взяв у

руки зброю, – відомі спортсмени, зірки, люди різних професій. До українських

добровольців доєдналися й іноземці. Українська держава закликала їх спільно

боротися за мир і демократію у Європі та всьому світі.

Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті

Віртуальний музей російської агресії – платформа, на якій можна

прочитати детальну хроніку подій: https://surl.li/ecqjbz

Інтерактивна карта: https://surl.li/evmoov

Визволені регіони: матеріали до річниці деокупації:

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vyzvoleni-regiony-materialy-do-richnyci-

deokupaciyi

Серія матеріалів Російсько-українська війна: історичний контекст:

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/rosiysko-ukrayinska-viyna-istorychnyy-

kontekst

Колекція зібраних свідчень учасників та очевидців сучасної війни

проєкту «Усна історія російсько-української війни»: https://uinp.gov.ua/usna-

istoriya/ato-usna-istoriya

«Вистояли – переможемо!» – інформаційні матеріали до річниці

повномасштабного вторгнення РФ в Україну:

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-

rekomendaciyi/informaciyni-materialy-do-10-oyi-richnyci-vid-pochatku-rosiysko-

ukrayinskoyi-viyny, а також відповідну презентацію:

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/prezentaciyi/vystoyaly-

peremozhemo-do-richnyci-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-rf-v-ukrayinu

Інформаційні матеріали до 10-ої річниці від початку російсько-

української війни:

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-

rekomendaciyi/informaciyni-materialy-do-10-oyi-richnyci-vid-pochatku-rosiysko-

ukrayinskoyi-viyny

Виставки:

«Україна. Війна в Європі»:

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-ukrayina-viyna-v-yevropi

 

.

 

«Кожен із нас – воїн»:

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-kozhen-iz-nas-voyin

«Рашизм – це…»:

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-rashyzm-ce

«Стерті з лиця землі»:

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavky-sterti-z-lycya-zemli

«Наш Маріуполь»:

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-nash-mariupol

«10 років агресії – 10 років спротиву»:

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-10-rokiv-agresiyi-10-rokiv-sprotyvu

«Мововбивство – складова рашизму»:

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/movovbyvstvo-skladova-rashyzmu

Видання:

«Без ротації»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/bez-rotaciyi

«Наш Маріуполь»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/broshura-nash-

mariupol

«Свідчення про війну. Чернігівська та Городнянська громади»:

https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/svidchennya-pro-viynu-chernigivska-ta-

gorodnyanska-gromady

«Воїни Дніпра: цінності, мотивації, смисли»:

https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/voyiny-dnipra-cinnosti-motyvaciyi-smysly

«Дівчата зрізають коси»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/divchata-

zrizayut-kosy-knyga-pro-zhinok-na-viyni

«Дівчата зрізають коси» англійською мовою / «Girls cutting their locks»:

https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/divchata-zrizayut-kosy-angliyskoyu-

movoyu-girls-cutting-their-locks

«Волонтери: Сила небайдужих»: https://uinp.gov.ua/elektronni-

vydannya/volontery-syla-nebayduzhyh

«Капелани. На службі Богу і Україні»: https://uinp.gov.ua/elektronni-

vydannya/kapelany-na-sluzhbi-bogu-i-ukrayini

«2014: початок російсько-української війни»:

https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/broshura-2014-pochatok-rosiysko-

ukrayinskoyi-viyny

«Люди сірої зони. Свідки російської анексії Криму 2014 року»:

https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/lyudy-siroyi-zony-svidky-rosiyskoyi-

aneksiyi-krymu-2014-roku

Відеоматеріали:

«Герої України. Південь» – інтерв’ю із військовослужбовцями,

нагородженими званням Герой України: http://surl.li/nxyxbc

«Навіки в строю. Слава і Честь»: http://surl.li/nxyxbc

 

.

 

«Козацьке коріння Донеччини та Луганщини»: http://surl.li/ahcvts

«Вогонь та Мистецтво: Сага Героїв»: http://surl.li/nyqafu

«Голоси Революції Гідності»: http://surl.li/sewpjy

Цикл «Нескорені»: http://surl.li/ungqpw

Серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули

за Україну»: http://surl.li/fbmagd

«Історії місць війни» – відеофіксація спогадів: http://surl.li/gtwaba

Серія банерів про перший рік війни: http://surl.li/rzkjon

Проєкт «Діалоги про війну»: https://surl.li/jtwkrg

Над матеріалами працювали співробітниці Українського інституту

національної пам’яті: Олена Охрімчук, Ганна Байкєніч, Вікторія Скуба